Повідомляємо, що у зв’язку з перебоями постачання електроенергії на житловому масиві Піщаний з 12.07.2024 року тролейбусний маршрут №3-А «Залізнична станція «Роток» – житловий масив Піщаний» тимчасово функціонувати не буде. При покращенні питання електропостачання рух тролейбуса №3-А буде відновлено згідно з графіками руху.
18.02.2023
У місті відновлюється тролейбусний рух.
14.12.2022
Тролейбуси не будуть виїжджати на маршрути через проблеми в енергосистемі. Таке рішення було прийнято на засіданні виконавчого комітету.
09.11.2022
Через перекриту одну половину шляхопроводу на масив Незалежності (Леваневського) рух тролейбусів у місті призупинено імовірно до 26 листопада.
03.11.2022
Маршрут № 2 відновив роботу, а також № 5 ходить повний день.
Біла Церква розташована в Київській області, Україна. Населення міста — близько 205 тис. осіб.
Тролейбусний рух у місті відкрито 23 червня 1980 року. Довжина першої ділянки становила 6,1 км — від вул. Павліченка до центральної прохідної шинного заводу. Рух відкривали 12 машин ЗіУ-682В. До 1984 року лінію подовжували ще чотири рази, як в один, так і в інший бік, таким чином сформувався центральний тролейбусний маршрут міста №1 від пл. Перемоги до залізничної станції «Роток».
У 1989 році було відкрито маршрут №2, який з’єднав 4-й мікрорайон (Комсомольський масив, нині — масив Леваневського) із заводами та станцією «Роток». На початку 90-х у місті налічувалося близько 85 машин ЗіУ-682 різних модифікацій. У 1991–1993 роках надійшли 9 зчленованих тролейбусів моделей Київ-11 і ЮМЗ Т1. Щоденний випуск на 2 маршрути становив 45–50 машин.
До 1994 року добудували другий міст через річку Рось і запустили 2 маршрути до нового Таращанського масиву: 4 і 5.
У жовтні 2004 року відбулося останнє оновлення мережі — було запущено маршрут, що з’єднав Піщаний масив із центром міста, і отримав номер 3. Хоча спочатку до відкриття планувався значно довший маршрут до станції Роток. Лише у 2014 році було відкрито маршрут 3а, який поєднав масив Піщаний зі станцією Роток. Примітно, що при цьому короткий маршрут №3 не було скасовано.
Загальна довжина тролейбусних ліній в одноколійному обчисленні становить 44 км.
Станом на кінець 2000-х років тролейбус переживав не найкращі часи — на балансі залишалося лише 26 машин, при щоденному випуску до 11 одиниць на всі 5 маршрутів.
З 1999 по 2011 рік було закуплено всього 2 нових тролейбуси.
У зв’язку зі спадом виробництва і сильнішою економічною кризою до 2009 року субвенції держави на покриття пільгового проїзду стали неповними та надзвичайно нерегулярними. Дотувати управління за власний кошт міська скарбниця вже не могла, таким чином борги по виплаті заробітної плати щомісяця лише зростали. Ситуація досягла «піку» на початку квітня 2009 року, коли тролейбусники понад 10 днів поспіль вишикували свої машини на центральній площі міста. Гроші знайшлися. Зарплати було виплачено, однак держава й надалі не поспішала зі своєчасними виплатами дотацій. Станом на кінець вересня 2010 року заборгованість із зарплати працівникам управління перевищувала 3 місяці, у результаті чого з 1 по 12 жовтня жоден із водіїв на роботу не вийшов.
До кінця 2010 року ситуація з фінансуванням стабілізувалася, намітилися позитивні тенденції: протягом пів року три тролейбуси пройшли заводський капітальний ремонт, ще 2 пройшли якісний середній ремонт, а в липні 2011 року вперше з часів розпаду Радянського Союзу було виділено суму на закупівлю одразу 6 нових тролейбусів. Велися перемовини з представниками компаній-виробників тролейбусів із Луцька (Богдан), Дніпропетровська (Мегаполіс) і Мінська (Белкоммунмаш, МАЗ), було оголошено тендер, у результаті якого переможцем було визнано ТОВ «МАЗтранссервіс».
У кінці листопада 2011 року надійшов перший у місті тролейбус з низьким рівнем підлоги моделі МАЗ-ЕТОН Т103. До початку лютого 2012 року на лінію вийшли всі 6 закуплених машин білоруського виробництва. Протягом літньо-осіннього періоду заводський капремонт пройшли ще три машини. Випуск на маршрут №1 збільшено до 9–10 машин, а на №4 — до 2.
З 2012 по 2016 роки всі тролейбуси моделей ЗіУ і ЮМЗ пройшли якісний капітальний ремонт, що дозволило подовжити термін їх експлуатації ще на 8–10 років.
2016 рік став переломним у сучасній історії білоцерківського тролейбуса. Станом на початок року було погашено всю накопичену заборгованість із зарплати. У березні на засіданні виконкому було прийнято програму залучення інвестицій для створення єдиної автоматизованої системи оплати проїзду — «Електронний квиток», і вже 22 липня інвестиційний договір було підписано.
Після тривалих перемовин 14 вересня 2016 року КП «Тролейбусне управління», Білоцерківська міська рада та Європейський банк реконструкції та розвитку підписали угоду про підготовку кредитного фінансування. Угода передбачає можливість інвестицій ЄБРР у розвиток тролейбусного транспорту в Білій Церкві.
У жовтні спеціалістами Харківського національного автодорожнього інституту на замовлення міськради було розроблено перспективну схему розвитку транспорту міста, де тролейбус визначено як магістральний і пріоритетний вид транспорту. Обґрунтовано збільшення випуску до 46 одиниць на існуючі маршрути та будівництво тролейбусних ліній по вул. Дружби, Павліченка, Привокзальній, Мазепи, Ярослава Мудрого і Сквирському шосе.
У грудні на 22 сесії міськради VII скликання було прийнято програму розвитку електротранспорту на 2016–2020 роки. Тролейбус остаточно визначено як пріоритетний вид громадського транспорту.
Упродовж дії програми планується:
— придбання 34 одиниць рухомого складу (4 вживані і 30 нових);
— капітальний ремонт 13 одиниць рухомого складу;
— ремонт 44 км контактної мережі (100% довжини ліній);
— заміна 9,1 км кабельних ліній;
— будівництво нових контактних ліній у мікрорайони Гайок та Піщаний (друга пара проводів по вул. Дружби);
— капремонт адміністративного та виробничого корпусів;
— ремонт і модернізація тягових підстанцій для прийому енергії рекуперації;
— будівництво сонячної електростанції для власних потреб підприємства;
— ремонт контрольно-випускного пункту;
— оновлення матеріально-технічної бази.
27 грудня 2016 року до депо надійшли 4 тролейбуси особливо великої місткості, які були у вжитку в Будапешті, відповідно до затвердженої програми розвитку електротранспорту. Крім того, у салоні одного з тролейбусів, що перебуває на балансі підприємства, було встановлено перший у місті валідатор системи «Електронний квиток».
Правила користування системою "Електронний квиток":
Перспективна схема розвитку тролейбусних маршрутів: